freem

Openai/691a3346-70e8-800a-b6e5-a0ec950bd760


This conversation was exported from ChatGPT[1]

gpt-5-1 edit

User: резюме українською edit

резюме українською --

https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language

Assistant: Ось резюме статті про Address Programming Language українською: edit

Ось резюме статті про Address Programming Language українською:

Адресна мова програмування (Address Programming Language)

  • Одна з перших у світі високорівневих мов програмування. Вікіпедія[2]
  • Створена в 1955 році Катериною Ющенко. Вікіпедія[3]
  • Підтримувала непряму адресацію та адреси “вищого рангу” — аналогічні вказівникам (pointers). Вікіпедія[4]
  • На відміну від Fortran та ALGOL 60, APL (Address) дозволяла складніші способи адресації. Вікіпедія[5]
  • Реалізовувалася на комп’ютерах першого та другого покоління, створених у Радянському Союзі — зокрема на машинах Київ, М-20, Дніпро, Урал, Промін та Мінськ. Вікіпедія[6]
  • Використовувалась переважно для економічних обчислень, авіації, космічних досліджень, машинобудування та військової промисловості — наприклад, для розрахунку траєкторій балістичних ракет. Вікіпедія[7]
  • Мови на базі Address використовувалися майже 20 років. Вікіпедія[8]
  • У 1963 році вийшла книга “Адресне програмування” (автор — Катерина Ющенко), яка пізніше (1974) була перекладена французькою. Вікіпедія[9]
  • Ідеї Address мови (наприклад, непряма адресація) вплинули на подальший розвиток програмування: абстрактні типи даних, об’єктно-орієнтоване програмування, функціональне програмування, логічне програмування, бази даних, штучний інтелект тощо. Вікіпедія[10]

Якщо хочеш — можу зробити повний переклад всієї статті (або її ключових розділів) українською.

User: Хочеш переклад інших деталей про APL? edit

Хочеш переклад інших деталей про APL?

Assistant: Так — можу перекласти й інші цікаві деталі про Address Programming Language APL. edit

Так — можу перекласти й інші цікаві деталі про Address Programming Language (APL). Ось розгорнутий переклад + пояснення:

Детальніша інформація про APL (Address Programming Language) edit

  1. Автор і походження - Мову розробила українська вчена Катерина Логвинівна Ющенко у 1955 році. Вікіпедія[11] - Вона працювала в Інституті математики Академії наук України. Вікіпедія[12] - Ющенко вважають засновницею першої наукової школи теоретичного програмування в СРСР / Україні. Inb[13]
  2. Технічні особливості мови - Головна інновація APL — непряма адресація (indirect addressing) і адресація вищого рангу, що нагадує сучасні вказівники (pointers). Вікіпедія[14] - У мові передбачено маніпулювання “адресами другого рангу”: це дає програмісту змогу більш гнучко з’єднувати комірки пам’яті. Isofts[15] - Можлива динамічна модифікація програм під час виконання: у APL є команда “додавання команд” (“command of addition of commands”), яка дозволяє змінювати програму під час її роботи. Files InfoUA[16] - Також існував оператор виклику підпрограм (“subroutine call operator”) позначений як «П». Files InfoUA[17]
  3. Аппаратна підтримка - Архітектура деяких комп’ютерів спеціально проектувалась для підтримки APL: наприклад, комп’ютер “Київ” мав апаратну підтримку непрямої адресації (“вказівників”). Isofts[18] - У “Києві” також підтримувались деревоподібні формати даних: через адресну мову можна було створювати структури, схожі на списки або дерева у сучасних абстрактних типах даних. Ekmair[19]
  4. Сфера застосування - APL використовувалась на комп’ютерах першого й другого поколінь, виготовлених в СРСР — наприклад, “Київ”, “М-20”, “Дніпро”, “Урал”, “Промін”, “Мінськ” тощо. Вікіпедія[20] - Мову застосовували для розв’язання “економічних” задач: авіація, космічна галузь, машинобудування, військова промисловість. Зокрема, нею розраховувались траєкторії балістичних ракет. Вікіпедія[21] - Використовувалася близько 20 років в реальних проектах. Вікіпедія[22]
  5. Вплив на подальший розвиток програмування - Ідеї, які впровадила Ющенко в APL, вплинули на багато сучасних напрямків програмування — наприклад, абстрактні типи даних, об’єктно-орієнтоване програмування, функціональні підходи, логічне програмування, бази даних, штучний інтелект. Вікіпедія[23] - Теоретичне програмування, яке вона започаткувала, лягло в основу подальших досліджень в Україні: під її керівництвом підготовлено багато кандидатів та докторів наук. Inb[24]
  6. Публікації - Ющенко у 1961–1963 роках разом зі співавторами випустила підручник “Елементи програмування” та підручник “Адресне програмування”. ЗНУ Файли[25] - Цей підручник перекладали на інші мови, зокрема французьку. Вікіпедія[26] - У 2021 році її син Юрій Ющенко опублікував статтю “Деревоподібні формати Адресного програмування”, в якій аналізує структури даних, що можна будувати в APL. Ekmair[27]
  7. Історичний й соціальний контекст - Ющенко пережила репресії: її родину вважали “ворогами народу”. Студія Толока[28] - Незважаючи на складні умови, вона розробляла адресу мову вечорами, часто без офіційної оплати. Студія Толока[29] - Її внесок не завжди визнавався за “залізною завісою”: через політичні бар’єри багато комп’ютерних науковців на Заході довго не знали про її розробки. Isofts[30]

Якщо хочеш — можу перекласти всю статтю (повністю), або підготувати “вичавку” для резюме + цитат. Що з цього тобі більше підходить?

References edit

  1. ↑ "Резюме адресної мови". ChatGPT. Retrieved 2025-11-19.
  2. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  3. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  4. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  5. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  6. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  7. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  8. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  9. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  10. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  11. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  12. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  13. ↑ "Inb". inb.dnsgb.com.ua. Retrieved 2025-11-19.
  14. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  15. ↑ "Isofts". pp.isofts.kiev.ua. Retrieved 2025-11-19.
  16. ↑ "Files InfoUA" (PDF). Files InfoUA. Retrieved 2025-11-19.
  17. ↑ "Files InfoUA" (PDF). Files InfoUA. Retrieved 2025-11-19.
  18. ↑ "Isofts". pp.isofts.kiev.ua. Retrieved 2025-11-19.
  19. ↑ "Ekmair". ekmair.ukma.edu.ua. Retrieved 2025-11-19.
  20. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  21. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  22. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  23. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  24. ↑ "Inb". inb.dnsgb.com.ua. Retrieved 2025-11-19.
  25. ↑ "ЗНУ Файли" (PDF). ЗНУ Файли. Retrieved 2025-11-19.
  26. ↑ "Вікіпедія". en.wikipedia.org. Retrieved 2025-11-19.
  27. ↑ "Ekmair". ekmair.ukma.edu.ua. Retrieved 2025-11-19.
  28. ↑ "Студія Толока". Студія Толока. Retrieved 2025-11-19.
  29. ↑ "Студія Толока". Студія Толока. Retrieved 2025-11-19.
  30. ↑ "Isofts". pp.isofts.kiev.ua. Retrieved 2025-11-19.
Retrieved from "https://freemwiki.com/index.php?title=Openai/691a3346-70e8-800a-b6e5-a0ec950bd760&oldid=593462"