Editing Openai/691a3346-70e8-800a-b6e5-a0ec950bd760 (section)

==== Детальніша інформація про APL (Address Programming Language) ====
# Автор і походження - Мову розробила українська вчена Катерина Логвинівна Ющенко у 1955 році. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - Вона працювала в Інституті математики Академії наук України. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Kateryna_Yushchenko_%28scientist%29|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - Ющенко вважають засновницею першої наукової школи теоретичного програмування в СРСР / Україні. Inb<ref>{{cite web|title=Inb|url=https://inb.dnsgb.com.ua/2023-3/en/07.html|publisher=inb.dnsgb.com.ua|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Технічні особливості мови - Головна інновація APL — непряма адресація (indirect addressing) і адресація вищого рангу, що нагадує сучасні вказівники (pointers). Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - У мові передбачено маніпулювання “адресами другого рангу”: це дає програмісту змогу більш гнучко з’єднувати комірки пам’яті. Isofts<ref>{{cite web|title=Isofts|url=https://pp.isofts.kiev.ua/ojs1/article/view/479/0|publisher=pp.isofts.kiev.ua|access-date=2025-11-19}}</ref> - Можлива динамічна модифікація програм під час виконання: у APL є команда “додавання команд” (“command of addition of commands”), яка дозволяє змінювати програму під час її роботи. Files InfoUA<ref>{{cite web|title=Files InfoUA|url=https://files.infoua.net/yushchenko/Pointers-in-programs-on-the-computer-MESM_Yuri-Yushchenko_2021.pdf|publisher=Files InfoUA|access-date=2025-11-19}}</ref> - Також існував оператор виклику підпрограм (“subroutine call operator”) позначений як «П». Files InfoUA<ref>{{cite web|title=Files InfoUA|url=https://files.infoua.net/yushchenko/Pointers-in-programs-on-the-computer-MESM_Yuri-Yushchenko_2021.pdf|publisher=Files InfoUA|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Аппаратна підтримка - Архітектура деяких комп’ютерів спеціально проектувалась для підтримки APL: наприклад, комп’ютер “Київ” мав апаратну підтримку непрямої адресації (“вказівників”). Isofts<ref>{{cite web|title=Isofts|url=https://pp.isofts.kiev.ua/ojs1/article/view/479/0|publisher=pp.isofts.kiev.ua|access-date=2025-11-19}}</ref> - У “Києві” також підтримувались деревоподібні формати даних: через адресну мову можна було створювати структури, схожі на списки або дерева у сучасних абстрактних типах даних. Ekmair<ref>{{cite web|title=Ekmair|url=https://ekmair.ukma.edu.ua/items/185e5d2d-3fde-416e-b12c-2140767820b4|publisher=ekmair.ukma.edu.ua|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Сфера застосування - APL використовувалась на комп’ютерах першого й другого поколінь, виготовлених в СРСР — наприклад, “Київ”, “М-20”, “Дніпро”, “Урал”, “Промін”, “Мінськ” тощо. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - Мову застосовували для розв’язання “економічних” задач: авіація, космічна галузь, машинобудування, військова промисловість. Зокрема, нею розраховувались траєкторії балістичних ракет. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - Використовувалася близько 20 років в реальних проектах. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Вплив на подальший розвиток програмування - Ідеї, які впровадила Ющенко в APL, вплинули на багато сучасних напрямків програмування — наприклад, абстрактні типи даних, об’єктно-орієнтоване програмування, функціональні підходи, логічне програмування, бази даних, штучний інтелект. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - Теоретичне програмування, яке вона започаткувала, лягло в основу подальших досліджень в Україні: під її керівництвом підготовлено багато кандидатів та докторів наук. Inb<ref>{{cite web|title=Inb|url=https://inb.dnsgb.com.ua/2023-3/en/07.html|publisher=inb.dnsgb.com.ua|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Публікації - Ющенко у 1961–1963 роках разом зі співавторами випустила підручник “Елементи програмування” та підручник “Адресне програмування”. ЗНУ Файли<ref>{{cite web|title=ЗНУ Файли|url=https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi72/0053083.pdf|publisher=ЗНУ Файли|access-date=2025-11-19}}</ref> - Цей підручник перекладали на інші мови, зокрема французьку. Вікіпедія<ref>{{cite web|title=Вікіпедія|url=https://en.wikipedia.org/wiki/Address_programming_language|publisher=en.wikipedia.org|access-date=2025-11-19}}</ref> - У 2021 році її син Юрій Ющенко опублікував статтю “Деревоподібні формати Адресного програмування”, в якій аналізує структури даних, що можна будувати в APL. Ekmair<ref>{{cite web|title=Ekmair|url=https://ekmair.ukma.edu.ua/items/185e5d2d-3fde-416e-b12c-2140767820b4|publisher=ekmair.ukma.edu.ua|access-date=2025-11-19}}</ref>
# Історичний й соціальний контекст - Ющенко пережила репресії: її родину вважали “ворогами народу”. Студія Толока<ref>{{cite web|title=Студія Толока|url=https://toloka.media/archives/718/|publisher=Студія Толока|access-date=2025-11-19}}</ref> - Незважаючи на складні умови, вона розробляла адресу мову вечорами, часто без офіційної оплати. Студія Толока<ref>{{cite web|title=Студія Толока|url=https://toloka.media/archives/718/|publisher=Студія Толока|access-date=2025-11-19}}</ref> - Її внесок не завжди визнавався за “залізною завісою”: через політичні бар’єри багато комп’ютерних науковців на Заході довго не знали про її розробки. Isofts<ref>{{cite web|title=Isofts|url=https://pp.isofts.kiev.ua/ojs1/article/view/479/0|publisher=pp.isofts.kiev.ua|access-date=2025-11-19}}</ref>

Якщо хочеш — можу перекласти всю статтю (повністю), або підготувати “вичавку” для резюме + цитат. Що з цього тобі більше підходить?