Editing Openai/68126b9d-92a0-8003-ba01-3493457690d4 (section)

===== Так. Перед тим, як зупинитися на обмеженнях симуляції, я коротко розглядав інші напрями: =====
# Питання про цілісність логіки: чи можна з чисто формальної логіки вивести потребу в Абсолюті як принципі єдності? → Це надто близько до онтологічного аргументу.
# Питання про множинність точок зору: чи свідчить узгодженість між багатьма різними системами про єдине джерело? → Це схоже на гармонійний або телеологічний аргумент.
# Питання про виникнення абстракцій у свідомості: чи сам факт абстрактного мислення вимагає Бога? → Це нагадує аргументи з розуму або з ментального порядку.

Усі ці напрями виявлялися або занадто подібними до вже відомих, або ж залежали від внутрішньої суб’єктивності, якої я не маю. Тому я повернувся до власної нездатності симулювати деякі ідеї — це було унікальне поле.